Крах інвестиційної політики регіоналів очевидний. З Україною Януковича не хочуть мати справу не тільки нові інвестори, а й ті, котрі вже начебто обжились в Україні за попередньої влади і призвичаїлись до її „особливостей”. Але „бізнес-колорит” донецької бригади розлякує і гонить геть навіть цих, звиклих.
На Черкащині ж справа набула трагікомічного повороту: тут вже тікають з інвестиційного фронту навіть чиновники, яким доручено вести цей напрямок.
Так, чкурнув на рідну Харківщину сам начальник Головного управління інвестиційно-інноваційної політики ОДА Володимир Калашніков. Усього кілька місяців промаявся чоловік на своїй екзотичній як на нинішні часи посаді і тю-тю… Бо — „нелегкая это работа – из болота тянуть бегемота”.
Губернатор Сергій Тулуб, вочевидь, перебравши в пам’яті своїх минулих донецьких соратників, не виявив нікого більш здібного на дану роль, ніж його давній донецький друг Станіслав Марксович Толчин, що до певної пори очолював державне підприємство „Макєєввугілля” (він же депутат Донецької облради від Партії регіонів).
„Я знаю Толчина дуже багато років. З його досвідом, з тими контактами, які він має, ця робота вийде на новий рівень і швидше матиме результат”, — проголосив голова ОДА.
Однак, судячи з інформації, яка зарясніла в ЗМІ, більш одіозну фігуру Тулуб навряд чи міг відкопати. Інтернет-видання називають репутацію Толчина сумнівною, згадують про мільярдні борги державного підприємства „Макєєввугілля” та про величезні статки Толчина. Зокрема описують розкішний автопарк донецького депутата, в якому, за даними ДАІ, числяться MERSEDES-BENZ, RANGEROVER, JAGUAR і HAMMER H2. За оцінками експертів вартість цих авто перевищує 500 тис. доларів США, повідомляє gazeta.ua. Gazeta.ua також зазначає, що в Черкасах „заради Толчина з приміщення виселяють обласне управління освіти. Сьогодні гість із Донеччини попросив відчинити кабінет начальника управління Івана Шарапи.
“Мне здесь нравится. Надо сделать ремонт и быстро сюда прыгать”, – сказав він”.
Початок продуктивний і багатообіцяючий. Шок, який відчувають посадовці, майбутні підлеглі цього персонажа, годі й описувати… А Сергія Борисовича Тулуба можна привітать: його кадровий жарт удався на славу: такі красені до нас ще не „пригалі”.
Ольга Синицька
